Чим є гріх?
Розказують, що до св. Альфонса Ліґуорі прийшов один чоловік, який був легковажним і розпусним. Жодні нагадування до нього не доходили, бо пив собі і легким серцем поповняв гріхи. Так, як воду п’ється, так він тими гріхами кормив свою душу. Св. Альфонс Ліґуорі закликав його до себе. Думав той чоловік, що святий має для нього якусь роботу, бо сам був художником.
Йде він до єпископа з тим наміром, що буде мати свіжий заробок. Приходить, застукав до його кімнати і чує: “Прошу”. Відчиняє двері і до середини не може ввійти. Чому?! Бо на підлозі лежить велике розп’яття-хрест. І щоб увійти до кімнати, обов’язково мусив ступити на той хрест. Завагався якось той грішник, як буде ступати по хресті, як буде наступати на розп’яття…
Святий Альфонс це зауважив, кажемо нього так: “Ну, сміло, брате, сміло, не бійся, чого боїшся! Скільки разів ти топтав по хресті і не боявся, а тепер боїшся? Ступай, топчи!”… І цього було достатньо! Вже не ступив, не потоптав більше Хреста, але, зворушений цією Божою благодаттю, попросив єпископа про сповідь. Довго тривала сповідь, але відійшов уже іншою людиною, бо зрозумів, що гріх – це ніщо інше, як тільки топтання хреста.
Отже, мусимо знати, що робимо, на що йдемо, коли чинимо свій власний гріх.
